Микола Хвильовий

Життя – як недописана новела

«Його ганили й ним захоплювались, звинувачували в усіх смертних гріхах і зараховували до лику мучеників та святих, намагались викреслити з історії літератури й визначали чільною фігурою художньо-естетичного поступу ХХ століття, і не дивно, що феномен Миколи Хвильового й досі залишається в полі актуальних студій вітчизняної гуманітаристики та культурного й громадського життя»

До 130-річчя від дня народження М.Хвильового

Біографія

Діячі про письменника

Р.Мельников

Цитати М.Хвильового

Книги з фонду ХОУНБ

Аудіокниги

Фільми за романами

Використані джерела

Відео-матеріали

Відеоматеріали

Книги з фонду ХОУНБ

Біографія

Діячі про письменника

Цитати М.Хвильового

Фільми за романами

Використані джерела

Микола Хвильовий (справжнє ім’я Микола Григорович Фітільов) – український прозаїк, поет, публіцист, громадський діяч, один з основоположників пореволюційної української прози та один з найвідоміших представників руху «Розстріляне відродження».

Народився 13 грудня 1893 р. у селищі Тростянець Харківської губернії (нині райцентр Сумської області) у родині вчителів. Батько був освіченою людиною з дворянського роду, і саме завдяки йому хлопець змалечку перечитав книги російських класиків, познайомився з творами зарубіжних письменників – Ч.Діккенса, В.Гюго, Г.Флобера, Е.Гофмана.

Навчався Микола Фітільов у початковій школі в с. Колонтаєві, потім продовжив навчання в Охтирській чоловічій гімназії (яку був змушений залишити через участь у «так званому українському революційному гуртку»), а згодом – в Богодухівській гімназії, звідки був виключений за зв’язки з соціалістами під час революційних заворушень.

Біографія

Аудіокниги

Відеоматеріали

Книги з фонду ХОУНБ

Біографія

Діячі про письменника

Цитати М.Хвильового

Фільми за романами

Використані джерела

Біографія

Біографія Хвильового у пошуках своєї особистості сповнена суперечностей і подолання викликів долі. Як пише літературознавець Я.Цимбал, він, «начитавшись Добролюбова і Бєлінського з батькової бібліотеки,… вирішив «іти в народ» і без копійки грошей вирушив на Донбас. Там він влаштувався чорноробом у паровичний цех на Дружківському чавуноливарному заводі… Згодом він захопився Максимом Горьким і його «босяцькими» оповіданнями, покинув завод, Дружківку і помандрував «босяцькими етапами» на південь, до моря. Кілька років працював вантажником то в Таганрозькому порту, то на цегельні біля Іловайська, то вантажив кокс у Горлівці. Ніде він довго не затримувався, бо характер мав непримиренний і тягнуло його бурлакувати…»

Аудіокниги

Відеоматеріали

Книги з фонду ХОУНБ

Біографія

Діячі про письменника

Цитати М.Хвильового

Фільми за романами

Використані джерела

Через революційні заворушення в країні екстерном склав іспити за повний курс гімназії і отримав диплом. У грудні 1914 р. Микола Фітільов добровольцем пішов до армії. Спочатку опинився у Ващенківських казармах у Харкові. Потім служив рядовим у 325-му Царському полку. Разом з полком побував у Галичині, Польщі, на Буковині та в Румунії. У 1916 р. був переведений до 9-ї хімічної команди. В 1917 р. перебував на румунському фронті.Після Лютневої революції Миколу Григоровича обрали членом полкової ради солдатських депутатів, а незабаром і депутатом на армійський зʼїзд, який проходив у румунському містечку Роман. «Факт, засвідчений Миколою Хвильовим у автобіографії: 1917 року, невдовзі після Лютневої революції, він, фронтовик і член армійської ради, поїхав на солдатський з’їзд, пришпиливши на грудях два банти – червоний і жовто-блакитний.

Свою політичну двовекторність письменник згодом пояснював просто: "Я хотів бути українським більшовиком"» (Панченко В. Два банти Хвильового ). Саме там М.Фітільов дізнався про існування української армійської ради, і, повернувшись у полк, почав за її дорученням вести культурно-освітню роботу, виступав за самостійну Україну і на цьому ґрунті мав кілька серйозних суперечок із більшовиками.

Біографія

Аудіокниги

Книги з фонду ХОУНБ

Біографія

Діячі про письменника

Цитати М.Хвильового

Фільми за романами

Використані джерела

У 1917 р. Микола Григорович почав друкуватися у фронтових газетах. Писав вірші та фейлетони, підписуючись псевдонімом «Дядько Микола». Вишкіл в окопах війни, громадянська війна сформували в ньому переконаного більшовика. На чолі повстанського загону, який він організував наприкінці 1918 р. на Харківщині, воював проти гетьманців, німців, дроздовців, армії УНР. У квітні 1919 р. М.Фітільов вступив до КП(б)У. Очолював Особовий відділ 13-ї армії, працював в Богодухові в освітній сфері.

У ту ж пору важливі події сталися і в особистому житті Миколи Фітільова. Приїхавши якось до матері в Дем’янівку, він познайомився з молодою вчителькою Катериною Гащенко. «Вони обоє були в «Просвіті», брали участь у п’єсах, концертах, — згадувала рідна сестра Катерини Дар’я Гащенко. – Катруся мала гарне, сильне сопрано, а Микола Григорович приємний тенор, ...і вони з Катею виконували дуети «Де ти бродиш, моя доле» та «Коли розлучаються двоє». Невдовзі Микола Фітільов і Катерина Гащенко одружилися. Молоде подружжя оселилося в Богодухові. 13 січня 1920 р. у Фітільових народилася донька Іраїда. Брак був недовгим – розпався у 1922 р.

К.Гащенко (ліворуч), та Л.Фітільова (сестра М.Хвильового). Грудень 1917 р.

Богодухів присутній у деяких творах Хвильового. Цілком «богодухівським» є оповідання «Із Вариної біографії», де згадується, зокрема, місцевий монастир.

Біографія

Аудіокниги

Відеоматеріали

Книги з фонду ХОУНБ

Біографія

Діячі про письменника

Цитати М.Хвильового

Фільми за романами

Використані джерела

На початку 1921 р. М.Фітільов переїхав до Харкова. Працюючи слюсарем на заводі, активно друкувався в періодиці першої столиці, зокрема, в альманахах «Штабель» та «На сполох», а згодом – «Шляхи мистецтва» й «Плуг». Уже влітку 1921 р. окремим виданням вийшла поема «В електричний вік» та поетична збірка «Молодість», а в листопаді того ж року – збірник «Жовтень»; наступного року побачила світ збірка «Досвітні симфонії». Так в українській літературі з’явилося ім’я поета і прозаїка Миколи Хвильового.

Група співробітників журналу «Шляхи мистецтва». Харків, 1922 р. Сидять у першому ряду (зліва направо): В.Сосюра, В.Еллан-Блакитний, В.Поліщук, М.Йогансен. Стоять у другому ряду (зліва направо): М.Хвильовий, В.Коряк, М. Улезко.

Біографія

Аудіокниги

Відеоматеріали

Аудіокниги

Відеоматеріали

Книги з фонду ХОУНБ

Біографія

Діячі про письменника

Цитати М.Хвильового

Фільми за романами

Використані джерела

Група засновників Спілки пролетарських письменників «Гарт», січень 1923 р. Сидять у першому ряду (зліва направо): Г. Коцюба, П. Тичина, В. Еллан-Блакитний, І. Кулик, М. Хвильовий, В. Поліщук. Стоять у другому ряду (зліва направо): І. Дніпровський, М. Йогансен, Я. Савченко, О. Копиленко, В. Коряк

Центральною для творчої манери М.Хвильового є проблема людини в її стосунках з революцією та історією, людини, яка спізнала весь трагізм буття сучасного їй світу. В людській масі, у вирі революційних подій письменник виокремлює людську індивідуальність з її пориваннями до високої, часом недосяжної мети. Романтично забарвлені герої Хвильового найчастіше вступають у гострий конфлікт із своїм часом, його одновимірною буденністю. Він одразу опинився в осередку українського літературного життя, де активно заявив про себе як один з організаторів літературно-художнього процесу. М.Хвильовий був одним із засновників літературних організацій – «Гарт» (1923), «Урбіно» (1924), «ВАПЛІТЕ» (1925), «ВУСПП» (1927), «Пролітфронт» (1930).

Біографія

Аудіокниги

Відеоматеріали

Книги з фонду ХОУНБ

Біографія

Діячі про письменника

Цитати М.Хвильового

Фільми за романами

Використані джерела

«ВАПЛІТЕ» (Вільна академія пролетарської літератури) виявилася потужною мистецькою силою, Київ такої не мав. Вона швидко перетворилася на найпотужніше літоб’єднання, куди увійшли колишні члени «Гарту», «Жовтня» й «Плугу». Побратимами по перу відтоді стали найбільш талановиті митці: О.Досвітній, М.Кулiш, М.Йогансен, І.Дніпровський, Г.Епік, О.Довженко, П.Тичина, М.Бажан, Ю.Яновський, Ю.Смолич, П.Панч, А.Любченко, О.Копиленко, П.Шатун та ін.

Письменники літературного об’єднання «ВАПЛІТЕ», Харків, 1926 р. [за іншими даними – 1927 р.] Сидять у першому ряду (зліва направо): П.Тичина, М.Хвильовий, М.Куліш, О.Слісаренко, М.Йогансен, Г.Коцюба, П.Панч, А.Любченко. Стоять у другому ряду (зліва направо): М.Майський, Г.Епік, О.Копиленко, І.Сенченко, П.Іванов, Ю.Смолич, О.Досвітній, І.Дніпровський.

Біографія

Аудіокниги

Відеоматеріали

Книги з фонду ХОУНБ

Біографія

Діячі про письменника

Цитати М.Хвильового

Фільми за романами

Використані джерела

Микола Хвильовий (ліворуч) та Валеріан Поліщук (праворуч). 1925 р.

У тодішній українській столиці – Харкові – коло знайомих Миколи Хвильового швидко розширилося. Він спілкувався з письменником і громадським діячем В.Еллан-Блакитним, модерн-поетом і теоретиком літератури В.Поліщуком, засновником українського панфутуризму М.Семенком, поетесою Н.Забілою.

«Про творчість Хвильового писала не лише вітчизняна, але й зарубіжна преса. Усе це переконувало, що в нову українську літературу входить визначний письменник, повний масштабних творчих задумів, митець, який має самобутній талант для їхнього здійснення. Миколу Хвильового визнають одним з ідейних лідерів українського націонал-комунізму, що виник унаслідок активізації опору більшовицькій великодержавницькій політиці.» (Кириленко Т.І. До 125-річчя від дня народження М.Г.Хвильового (1893–1933), українського письменника, публіциста, критика, громадського діяча )

Біографія

Аудіокниги

Відеоматеріали

Книги з фонду ХОУНБ

Біографія

Діячі про письменника

Цитати М.Хвильового

Фільми за романами

Використані джерела

Його гасла «Геть від Москви!» та «Дайош психологічну Європу!», сформовані під час Літературно-мистецької дискусії 1925–1928 рр. у статті «Україна чи Малоросія?», закликають відмовитись від копіювання російської культури в ім’я збереження української ідентичності і витворювати власну самобутню культуру лише в культурному діалозі з Європою. «Європа – це досвід багатьох віків. Це не та Європа, що її Шпенглер оголосив «на закаті», не та, що гниє, до якої вся наша ненависть. Це Європа грандіозної цивілізації, Європа – Гете, Дарвіна, Байрона. Ньютона, Маркса і т. д.» – писав М.Хвильовий. Памфлети Хвильового «Камо грядеши?» (1925), «Думки проти течії» (1926), «Апологети писаризму» (1926) відстоювали національні пріоритети в політиці та культурі, рух України до Європи й закликали позбутися психологічної залежності від Москви, що розглядалось як гарантія відродження української державності, викликали жорстку реакцію Кремля. Намагаючись врятувати ВАПЛІТЕ від розпуску, Хвильовий змушений був публічно засудити свої погляди та відмовитися від них. Однак його покаяння було вимушеним і нещирим.

Біографія

Аудіокниги

Відеоматеріали

Книги з фонду ХОУНБ

Біографія

Діячі про письменника

Цитати М.Хвильового

Фільми за романами

Використані джерела

Наприкінці 1927 – початку 1928 рр. М.Хвильовий перебував у Берліні та Відні на лікуванні. Знайомився з досягненнями європейської культури, працював у плані популяризації української літератури за межами України.

Після повернення продовжував втілювати попередню ідеологічну орієнтацію ВАПЛІТЕ у створених ним журналах «Літературний ярмарок» (1928–1930) та «Пролітфронт» (1930–1931). Після закриття обох журналів пробував писати, дотримуючись «партійної лінії», однак був майже цілком ізольований від літературного життя радянським режимом.

Письменник змушений був існувати в умовах творчої несвободи. Хвильового звинувачували в антипартійності, «українському буржуазному націоналізмі», «намаганні відірвати українську культуру та літературу від культури російської».

Біографія

Аудіокниги

Відеоматеріали

Книги з фонду ХОУНБ

Біографія

Діячі про письменника

Цитати М.Хвильового

Фільми за романами

Використані джерела

Навесні 1933 р. письменник разом з А.Любченком побував на Полтавщині, де на власні очі бачив трагедію Голодомору. З цієї подорожі повернувся фізично й морально розбитим. В атмосфері шаленого цькування, передчуваючи наближення тотального терору, після арешту свого приятеля письменника М.Ялового на знак протесту проти початку масових репресій проти української творчої інтелігенції 13 травня 1933 р. в Харкові, у будинку письменників «Слово», покінчив життя самогубством. Посмертна записка: «Арешт ЯЛОВОГО — це розстріл цілої генерації… За що? За те, що ми були найщирішими комуністами? Нічого не розумію.»

Похорон Миколи Хвильового. Харків, 15 травня 1933 р.

Смерть Хвильового стала символом краху ідеології українського націонал-комунізму й кінця українського національного відродження 1920–1930-х рр. Твори та ім’я Миколи Хвильового залишалися забороненими аж до розпаду СРСР.

Біографія

Аудіокниги

Відеоматеріали

Книги з фонду ХОУНБ

Біографія

Діячі про письменника

Цитати М.Хвильового

Фільми за романами

Використані джерела

Вшановуючи пам’ять про великого письменника і поета встановлено меморіальні дошки на будинку по вул. Римарській, 19 у Харкові, де він жив у 1925–1930 рр. і на фасаді Колонтаївського ліцею Краснокутської селищної ради Богодухівського району, де навчався в початковій школі.

У Молодіжному парку Харкова встановлено пам’ятник митцю. Цей парк був розпланований на місці ліквідованого кладовища, де в 1933 р. було поховано М.Хвильового.

Біографія

Аудіокниги

Відеоматеріали

Книги з фонду ХОУНБ

Біографія

Діячі про письменника

Цитати М.Хвильового

Фільми за романами

Використані джерела

«… дуже непросто навести різкість на основний зміст творів Хвильового, а він – увага! – розкривається не у сюжетних перипетіях, а у заглибленні у внутрішній світ героїв. Марно шукати остаточних відповідей у дискусійному просторі його творів, адже ми потрапляємо у поле питань і сумнівів.

І коли ми це збагнемо, пізнаючи у душевних метаннях героїв Хвильового наші власні думки і переживання, читання стане захопливим І повчальним.»

Р.Коломієць

Книги з фонду ХОУНБ

Аудіокниги

Відеоматеріали

Книги з фонду ХОУНБ

Біографія

Діячі про письменника

Цитати М.Хвильового

Фільми за романами

Використані джерела

«У відтворених живих обставинах минулого часу пізнаємо багатющий людський типаж неповторної революційної і пореволюційної доби. Пізнаємо їх ідеї, їх воління і сумніви, їх віру й розчарування, їх шукання і невдачі, їх любов і ненависть. Ми відчуваємо в кожному творі Хвильового, незалежно від жанру, особливе, нове звучання слова та свіжий повів стилю в літературі пореволюційної доби. І ще така деталь: перечитавши ще і ще раз багатожанрову творчість Хвильового, ми сприймаємо її як суцільну складну і суперечливу, але саме тому таку живу і динамічну панораму життя українських 20-х років». Г. Костюк

Книги з фонду ХОУНБ

Аудіокниги

Відеоматеріали

Книги з фонду ХОУНБ

Біографія

Діячі про письменника

Цитати М.Хвильового

Фільми за романами

Використані джерела

Фундаментальне дослідження, якому видатний мислитель Леонід Плющ (1939–2015) присвятив понад двадцять років праці, пропонує радикально новий погляд як на творчість Хвильового, так і загалом на «наші 1920-ті». Шляхом клопіткого історичного, біографічного й текстологічного аналізу поезії і прози Хвильового Плющу вдалося знайти відповідь на запитання, яку саме «таємницю» той обіцяв відкрити Любченкові за два тижні перед смертю. На читача чекає захоплива філологічна подорож магічними світами Рудольфа Штайнера, чиє антропософське вчення було популярним серед культурної еліти «Розстріляного Відродження», а головне — подорож сторінками не менш «магічних» текстів Хвильового, які під уважним оком дослідника набувають цілком несподіваних смислів і значень

Книги з фонду ХОУНБ

Аудіокниги

Відеоматеріали

Книги з фонду ХОУНБ

Біографія

Діячі про письменника

Цитати М.Хвильового

Фільми за романами

Використані джерела

У монографії Юрія Миколайовича Безхутрого аналізуються тексти М.Хвильового, що увійшли до перших двох томів тритомного зібрання творів (1927–1928). З’ясовується семантична поліфонічність новел і повістей Хвильового, демонструється можливість різних інтерпретаційних підходів. У контексті становлення і розвитку модерністичної художньої парадигми ХХ сторіччя досліджуються особливості авторської моделі дійсності.

Книги з фонду ХОУНБ

Аудіокниги

Відеоматеріали

Книги з фонду ХОУНБ

Біографія

Діячі про письменника

Цитати М.Хвильового

Фільми за романами

Використані джерела

Книги з фонду ХОУНБ

"…на вас чекає не наукове дослідження. Тут ви не знайдете надрозумних визначень особистостей його творчості на шкталт того, що проза Хвильового «переважно-експресивна з елементами неоромантизму», хай пробачить мене шановний доктор філологічних наук… Доторкаючись до живої української історії, мене охоплює нестримний вир емоцій, які я прагнутиму передати вам. Як і не стримував їх поет і літературознавець Володимири Панченко, який, вивчаючи життя і творчість Миколи Хвильового, подолав 2030 кілометрів! Він подорожував маршрутами перебування письменника за певними адресами у тому чи іншому селі або місті, зустрічався із родичами Хвильового, його друзями і знайомими, розпитував їх, намагаючись уявити справжнього, «живого» Хвильового. Безперечно, ми не зможемо оминути увагою його безцінні свідчення. Так само не знехтуємо спогадами про Хвильового та його друзів, які зібрав… Григорій Костюк у редагованому ним збірникові творів Миколи Хвильового." (Р.Коломієць)

Аудіокниги

Відеоматеріали

Книги з фонду ХОУНБ

Біографія

Діячі про письменника

Цитати М.Хвильового

Фільми за романами

Використані джерела

Нарис присвячений видатному українському письменникові й публіцисту Миколі Хвильовому. На підставі праць попередників, маловідомих або недоступних раніше архівних документів і матеріалів відтворюється складний життєвий шлях митця, формування його світогляду, нерозривно пов’язаного з національною та особистісною самоідентифікацією. Життєпис письменника подається у контексті суспільно-політичних подій, сучасником яких він був. Для широкого кола читачів, усіх, хто цікавиться історією України.

Книги з фонду ХОУНБ

Аудіокниги

Відеоматеріали

Книги з фонду ХОУНБ

Біографія

Діячі про письменника

Цитати М.Хвильового

Фільми за романами

Використані джерела

Повернення Миколи Хвильового в літературу, зняття з нього образливих ярликів, осмислення оригінальної творчості цього письменника з позицій об'єктивного історизму - такі завдання ставить перед собою автор даної брошури. Розраховано на вчителів, студентів, широке коло читачів.

Книги з фонду ХОУНБ

Микола Хвильовий

Аудіокниги

Відеоматеріали

Книги з фонду ХОУНБ

Біографія

Діячі про письменника

Цитати М.Хвильового

Фільми за романами

Використані джерела

“Розстріляне відродження”. Микола Хвильовий

Микола Хвильовий. Патріот чи зрадник? "Реальна історія" з Акімом Галімовим

Микола Хвильовий. Українська література в іменах

Відеоматеріали

Аудіокниги

Відеоматеріали

Книги з фонду ХОУНБ

Біографія

Діячі про письменника

Цитати М.Хвильового

Фільми за романами

Використані джерела

Віра АГЕЄВА: Микола ХВИЛЬОВИЙ і український культурний месіанізм

Микола Хвильовий. Життєвий і творчий шлях митця (біографія)

Історична правда Микола Хвильовий Фільм

Відеоматеріали

Аудіокниги

Відеоматеріали

Книги з фонду ХОУНБ

Біографія

Діячі про письменника

Цитати М.Хвильового

Фільми за романами

Використані джерела

Аудіокниги

Аудіокниги

Відеоматеріали

Книги з фонду ХОУНБ

Біографія

Діячі про письменника

Цитати М.Хвильового

Фільми за романами

Використані джерела

Аудіокниги

Аудіокниги

Відеоматеріали

Книги з фонду ХОУНБ

Біографія

Діячі про письменника

Цитати М.Хвильового

Фільми за романами

Використані джерела

Одразу після отримання Україною незалежності творчість Хвильового стала об’єктом кінематографічного відтворення. Режисер Олександр Муратов зняв на Київській кіностудії ім. Довженка кінотрилогію за романами Хвильового: у 1991 році – «Танго смерті» (за «Санаторійною зоною»), у 1994-му «Геть сором!» (за «Сентиментальною історією»), у 1994-му – «Вальдшнепи» (за однойменним романом). Вірний не букві, але задуму Хвильового, Муратов намагався передати у фільмі трагедію молодого українського покоління 1920-х років.

Фільми за романами

Аудіокниги

Відеоматеріали

Книги з фонду ХОУНБ

Біографія

Діячі про письменника

Цитати М.Хвильового

Фільми за романами

Використані джерела

"Серед сучасних наших белетристів ми Хвильового не вагаючись можемо назвати найвидатнішим. Широкий розмах його творчости, що базується на художній синтезі нового оточення, раз-у-раз виступає поруч з упертим, глибокозворушливим і талановитим шуканням нової словесної форми, нових стилістично-композиційних можливостей. Ось чому Хвильовий у своїй ранній прозі видається нам правдивим реформатором, може навіть — революціонером, що сміливо рве, хай і за іншими поетичними зразками, традиції й утерті довершення української літератури" О. Дорошкевич

"Істинно: Хвильовий. Сам хвилюється і нас усіх хви­лює, п'янить і непокоїть, дратує, знесилює і полонить. Аскет і фа­натик, жорстокий до себе і до інших, хворобливо вразливий і гор­дий, недоторканий і суворий, а часом — ніжний і сором'язливий, химерник і характерник, залюблений у слово, у форму, мрійник". В.Коряк

Діячі про письменника

"Микола Хвильовий у 20-х роках дуже тонко відчув усе. Тому і з’явилося це гасло – «Геть від Москви!»... Історія показала, наскільки Хвильовий мав рацію. І нинішня історія теж є зайвим підтвердженням його тез. Тому єдиний вихід у нинішній ситуації для України – це інтеграція в європейське суспільство" Н.Позняк-Хоменко

Аудіокниги

Відеоматеріали

Книги з фонду ХОУНБ

Біографія

Діячі про письменника

Цитати М.Хвильового

Фільми за романами

Використані джерела

"Якби вам заманулося записати ці посади в трудову книжку Миколи Фітільова, довелося б вклеювати сторінки. Багато сторінок. І ця вищеперерахована зайнятість лише до весни 1921 року, коли герою було лише 28 і він ще не знає, що стане одним із найвпізнаваніших авторів 20-х років 20-го століття, а на основі його шляху можна буде проводити для учнів профорієнтацію" О.Гошовська

"Він вважав себе романтиком. Проте його романтизм увійшов у конфлікт з неромантичним часом" Ю.Шаповал

"Хвильовий розробив емоційну, але обґрунтовану концепцію культурної політики для європейської нації" О.Забужко

Діячі про письменника

"Микола Хвильовий фактично був лідером тієї України, яка ще була червоною, але вважала себе незалежною. Хвильовий розробив емоційну, але обґрунтовану концепцію культурної політики для європейської нації, яка стосувалась певних середовищ..." О.Забужко

Аудіокниги

Відеоматеріали

Книги з фонду ХОУНБ

Біографія

Діячі про письменника

Цитати М.Хвильового

Фільми за романами

Використані джерела

"Українська нація кілька століть шукала свого визволення."

"Росія ж самостійна держава? Самостійна! Ну, так і ми самостійна."

"Україна доти буде пляцдармом для контрреволюції, доки не пройде той природний етап який Західна Європа пройшла в часи оформлення національних держав. Державна незалежність України неминуча, адже це пройшли всі народи Європи. Відтак протидіяти цьому – значить бути гальмом прогресу..."

"Невже я зайвий чоловік тому, що люблю безумно Україну?"

"Перед нами стоїть таке питання: на яку зі світових літератур взяти курс? В будь-якому випадку, не на російську. Від російської літератури, від її стихії українська поезія повинна втікати як можна швидше. Справа в тому, що російська література віками тяжіє над нами, як хазяїн положення, який привчив психіку до рабського наслідування."

Цитати М.Хвильового

Книги з фонду ХОУНБ

Біографія

Діячі про письменника

Цитати М.Хвильового

Фільми за романами

Використані джерела

Використані джерела

Матеріал підготувала Конопля Л.М.РЦІ "Харківщина" ХОУНБ

Календар знаменних і пам’ятних дат Харківщини на 2023 рік : рек. бібліогр. покажч. / Департамент культури і туризму Харків. обл. військ. адмін. ; Харків. обл. універс. наук. б-ка. – Харків : ХОУНБ, 2022. – 66 с. – Текст і фотодані. – URL: https://www.calameo.com/read/0070728424f2a8fa8afaf

Панченко В. Два банти Хвильового / В.Панченко // Український тиждень. – 2011. – 25 квіт. – Текст. і фотодані. – URL: https://tyzhden.ua/History/20726.

Микола Хвильовий // Мислене древо. – Текст. дані. – URL: https://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Lit/Kh/Xvyljovyj/Gallery/Vol5-257.html

Цимбал Я. «Микола Хвильовий у 1917-му. Солдат, повстанець, комунар» // ДСdsnews. – Текст і фотодані. – URL: https://www.dsnews.ua/ukr/nasha_revolyutsiya_1917/mikola-hviloviy-u-1917-mu-soldat-povstanets-komunar-28032017220000

Шаповал Ю. «Той, хто вивів з рівноваги навіть Сталіна в Кремлі» // Суспільне. – Текст і фотодані. – URL: https://suspilne.media/130059-pismennik-mikola-hvilovij-sogodni-13-te-pamataete-ak-a-buv-zakohanij-u-ce-cislo/

Микола Хвильовий: життєві факти і цитати // SPADOK.ORG.UA. – Текст і фотодані. – URL: https://spadok.org.ua/vydatni-ukrayintsi/mykola-khvylovyy-krylati-frazy-y-vybrani-tsytaty.

Аудіокниги

Відеоматеріали

Книги з фонду ХОУНБ

Біографія

Видатні діячі про письменника

Цитати М.Хвильового

Фільми за романами

Використані джерела

"За всяку ціну ми мусимо вивести нашу літературу на широку європейську арену."

"Національне відродження робить чудеса, і нація прискореним темпом підходить до свого золотого віку."

"Європа — це досвід багатьох віків. Це не та Європа, що її Шпенглер оголосив «на закаті», не та, що гниє, до якої вся наша ненависть. Це Європа грандіозної цивілізації, Європа — Гете, Дарвіна, Байрона, Ньютона, Маркса і т. д."

"Виховувати пролетаріят виключно на російській мові — це значить, робити із нього "перевертнів-хахлів" з низьким культурним світоглядом..."

Цитати М.Хвильового

Аудіокниги

Відеоматеріали